1 липня 2018 р. парафія Святого Сімейства під час Святої Меси дякувала Богу за 10 років служіння у Харкові о. Леоніда Ткачука МІС. Після Літургії парафіяни тепло привітали свого настоятеля і запросили його на спільну трапезу до бесідки, яку він побудував на терені, що навколо храму.
Нагадаємо, що 13 травня 2017 року єпископ Станіслав Широкорадюк посвятив новозбудований храм Святого Сімейства на Олексіївці. Отець Леонід перейняв будову 1 липня 2008 року і успішно її закінчив.
10 червня 2018 року на меморіальному комплексі в П’ятихатках була відправлена Свята Меса за загиблих у 1940 році польських офіцерів. Месу відправив Польовий єпископ Польського Війська Юзеф Гудзек та єпископ-помічник Харківсько-Запорізької єпархії Ян Собіло. За своїх загиблих родичів приїхали помолитися представники Федерації катиньських родин. В урочистому вшануванні пам’яті жертв тоталітарного режиму також взяли участь, зокрема, віце-прем’єр Польщі Пьотр Гліньскі, представник Канцелярії Президента Польщі Войчех Колярскі, представник польського Міністерства Закордонних Справ Бартош Ціхоцкі. Українську делегацію очолив віце-прем’єр Павло Розенко.
“Ми тут у паломництві, аби на хвилину затриматися, замислитися, помолитися і вшанувати жертв Катиньського злочину, злочину тоталітарної радянської держави, вчиненого проти майже 22 тисяч польських військових в’язнів: офіцерів та представників інтелектуальної еліти Другої Речі Посполитої. Ми тут, аби сказати світові, що це вбивство, вбивство Польщі також завдяки замученим тут героям не вдалося. Польща живе і є нині тут із вами”, – сказав віце-прем’єр Польщі Пьотр Гліньскі.
Єпископ Гудзек під час проповіді згадав трагедію розстрілу понад 4‑х тисячі польських офіцерів, розстріляних навесні 1940 р. в підвалах НКВД в Харкові та скинутих у великі ями в лісі в П’ятихатках, а також про трагедію близько 2‑х тисяч тодішніх радянських українців, росіян та євреїв, знищених у Харкові під час репресій 1937–1938 рр., які також були зариті в ямах у П’ятихатках. Тоді були знищені генерали й офіцери Війська Польського, керівники й співробітники польської поліції, корпусу прикордонної охорони та цивільні працівники державної адміністрації – велика кількість представників польської інтелігенції. Крім того, єпископ згадав про драму родичів загиблих, зокрема польських родин, які, за його словами, “не могли супроводжувати своїх рідних на хресній дорозі. Вони не могли ні виявити їм співчуття, ні допомогти; великою мукою для родин була непевність і брак інформації про долю найближчих. Сім’ї та друзі не могли організувати гідного поховання найдорожчих людей. Тоді було порушено не лише моральний закон, а й міжнародне військове право”.
На думку єпископа Гудзека, паломництво Катиньських родин до могил своїх рідних стало нагодою для незвичайного діалогу між живими й загиблими. Він сказав, що розстріляні надалі живуть у Бозі і мають багато чого сказати живим. Зокрема, про найвищі цінності, яким вони залишилися вірними. “Вони залишили нам цінну спадщину, – зауважив єпископ. – Ми – їхні спадкоємці. Ми маємо поговорити про цю спадщину. Стоячи над могилами замучених, ми повинні запитати самих себе, чи ми вірні? Чи вірність є нашим другим іменем? Їхні могили говорять: “Будь вірним!” За словами єпископа, живі покликані розповідати про героїв, котрі захищали цінності, записані на серці кожного поляка і на військових стягах: Бог, честь і Вітчизна”. Свою проповідь єпископ Гудзек завершив віршем польського поета Збігнєва Герберта, котрий заохочує: “Будь вірний і йди”.
Нагадаємо, 17 червня минає 18‑а річниця відкриття та посвячення некрополя в П’ятихатках. Подібні меморіали загиблих польських офіцерів є на терені Росії у Катині та Мєдному, а також у Биківні поблизу Києва.
9 червня 2018 р., у спомин Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії, відбулося IV Всеукраїнське паломництво працівників католицьких медіа до Санктуарію Матері Божої Бердичівської. У програмі паломництва переважала спільна та індивідуальна молитва.
Центральною подією стала Свята Літургія, яка об’єднала учасників паломництва навколо Божого вівтаря. Уповаючи на заступництво Непорочного Серця Марії, вони віддали всі свої справи і своїх ближніх Небесному Отцю.
Паломництво закінчили Актом присвячення себе Діві Марії, у якому, зокрема, були такі слова:
«Мати Милосердя, будь допомогою для людей, які неправильно користуються засобами суспільної комунікації і потрапили в тенета залежності. Ти, Матір Доброго Пастиря, бережи їх від ворогів спасіння – поганства, сатани, поганих звичок. Віддаємо їх, а також себе самих, грішних, під Твою материнську опіку».
Серед журналістів було поширено Послання Папи Франциска на 52‑й Усесвітній день суспільної комунікації.
3 червня 2018 року в Харківському кафедральному соборі урочисто відзначили свято Пресвятих Тіла і Крові Ісуса Христа. У Святій Месі, яку очолив єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Станіслав Широкорадюк, взяли участь вірні, священики та монахині з усіх католицьких парафій Харкова. Під час проповіді владика згадав про ходу на захист сімейних цінностей, яка відбулася напередодні, 2 червня, в Києві. У ній взяли участь близько 10 тис. людей різних віросповідань. Владика Станіслав, сказав, що ми не повинні боятися виявляти світові те добре, що маємо. Найбільшою ж Цінністю в нашій Церкві є Ісус Христос у Пресвятих Дарах.
Після святої Меси всі присутні пройшли процесією із Пресвятими Дарами чотирма вулицями Харкова, які прилягають до храму Успіння Богородиці. По дорозі зробили чотири зупинки біля переносних вівтарів, біля кожного з яких один зі священиків читав фрагмент із Євангелія та в короткій проповіді говорив про важливість таїнства Євхаристії, Котра є джерелом сили й натхнення для вірян. Потім владика Станіслав Пресвятими Дарами в дароносиці благословляв людей, їхні місця праці та відпочинку. Процесія завершилася біля храму благословенням дітей.
Урочистість Пресвятих Тіла і Крові Христових у Католицькій церкві присвячена вшануванню Тіла і Крові Христа, в які переосутнюються хліб і вино під час Євхаристії. Відзначається як торжество в четвер, на одинадцятий день після П’ятдесятниці. В Україні та деяких інших країнах святкування цієї урочистості перенесли на неділю, яка йде за цим четвергом, щоб у ній могла взяти участь більша кількість людей.
Свято виникло в XIII столітті і спочатку було місцевим. Його появу пов’язують з особоюблаженної Юліанни з Льєжа.В 1251 р. Святий Престол підтвердив це свято для Льєжської єпархії, а вже у 1264 р. папа Урбан IV зробив його обов’язковим для всієї Церкви.
Особливою ознакою цього свята є урочиста процесія зі Святими Дарами навколо храму або вулицями міста. Очолюють її священики, які несуть дароносицю, за ними йдуть парафіяни. Перші згадки про процесії належать до XIII століття, очевидно, вони виникли майже одночасно із самим святом.
2 червня 2018 р. у Харкові в кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії та в соціальному центрі святої Єлизавети (під егідою «Карітас-Спес-Харків») відбулося свято з нагоди Дня дитини та закінчення катехитичного року. Організували свято сестри-гоноратки, а велику допомогу в його проведенні надали працівники та волонтери соціального центру.
Сьогодні, 27 травня, в Торжество Пресвятої Трійці після дворічної підготовки 11 дітей приступило до таїнства Першого Причастя у кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії. Напередодні діти і їх батьки приступили до таїнства Сповіді. Білі шати на дітях символізують чистоту сердець і радість з’єднання з Богом у святому Причасті. Діти будуть надягати їх на Святу Месу протягом усього «білого» тижня.
Святу Літургію відправив настоятель о. Григорій Семенков. У проповіді він не тільки сказав, але і показав на прикладі, чому Ісус вирішив стати хлібом. Пшеничне зерно не проросте, якщо не помре, щоб дати життя новому паростку. Так і Ісус помер і воскрес, щоб дати нам нове життя в Бозі. Зерно є символом життя. Якщо його змолоти, то воно стає мукою. Вода є символом Божої благодаті. Змішуючи борошно і воду, ми отримує тісто. Щоб його спекти, потрібен вогонь. Вогонь є символом любові і Святого Духа. Ось так виходить хліб – гостія, яка стає Тілом Ісуса Христа. Так і наше життя за допомогою благодаті Божої і Його Любові ставати хлібом життя.
Так само дітям були вручені свідоцтва про таїнство Першого Причастя і молитовники. Після Святої Літургії діти подякували настоятелю, сестра-гонораткам, які приготували їх до таїнства, і своїм батькам за турботу і за віру, яку вони прищеплюють їм.
23 травня владика Станіслав Широкорадюк вперше відвідав дім, де у Харкові мешкає спільнота богопосвячених дів. Єпископ-ординарій відправив Святу Месу у домашній каплиці Марії Магдалини. У проповіді до Євангелія від Марка 9,38-40 владика закликав не ділити людей своїх і чужих, друзів і ворогів. Ісус сказав: «Хто не проти вас, той за вас». І цим правилом ми маємо керуватися у своїх відносинах із людьми інших конфесій. Якщо щось не від Бога, воно само зникне. Церкву ж Христову не подолає жодна криза, яку ми, християни, приносимо до неї зі світу.
З апостольських часів християнські діви, які відчували поклик Господа віддати Йому себе без решти у більшій свободі серця, тіла й духу, за схваленням Церкви приймали рішення жити у чистоті заради Небесного Царства.
Діви, котрі висловлюють святий намір більш досконалого наслідування Христа і яких посвячує Богу єпархіальний єпископ згідно із затвердженим літургійним обрядом, містично заручаються із Христом, Сином Божим та віддають себе служінню Церкві.
Через здійснення урочистого обряду діва стає богопосвяченою особою, великим знаком любові Церкви до Христа та есхатологічним образом Небесної Нареченої і життя майбутнього віку.
Діви, посвячені Богові, під натхненням Святого Духа дають обітницю чистоти, щоб сильніше любити Христа і краще служити ближнім. Відповідно до свого стану й отриманих харизм вони віддають себе покаянню, справам милосердя, апостольству та ревній молитві. Щодня відмовляють Літургію Годин, особливо Утреню та Вечірню. Таким чином, з’єднуючи свій голос із голосом Христа, Первосвященика, і святої Церкви, вони безустанно прославляють Небесного Отця і випрошують спасіння для усього світу.
Діви, посвячені єпископом, мають особливий зв’язок з помісною Церквою, якій самовіддано служать, хоча й залишаються у світі. Через необхідність співпраці присутність дів вимагає особливої уваги з боку єпархіального єпископа та священиків.
Безпосередню відповідальність за посвячених дів в єпархії несе єпархіальний єпископ, котрий розпізнає автентичність покликання, допускає до консекрації та здійснює обряд посвячення дів. За згодою єпархіального єпископа цей обряд може здійснити інший єпископ.
Перед консекрацією єпархіальний єпископ забезпечує кандидатці початкову формацію, а також проводить з нею бесіду, яка стосується її способу життя, якого вимагає харизма посвяченого дівоцтва.
Після консекрації єпископ дбає про постійну формацію та підтримує духовний зв’язок з посвяченими дівами, довіряючи відповідальність за початкову і постійну формацію, а також пастирську турботу над ними відповідно підготовленому священику.
Першочерговим служінням посвяченої діви, яке вона жертвує Церкві, є прагнення особистої святості згідно з харизмою свого стану. Посвячена діва може служити єпархії, добровільно займаючись апостольською діяльністю на прохання єпархіального єпископа як особа, котру працевлаштувала церковна установа.
Діви можуть об’єднуватися у товариства задля ретельнішого виконання свого наміру та заради служіння Церкві, яке узгоджується з їхнім станом та яке вони реалізують допомагаючи одна одній.
Задля сумлінної реалізації свого покликання посвячена діва по змозі бере щоденну участь у святій Месі та поклоняється Ісусові у Святих Дарах, читає Святе Письмо, розмірковує над Словом Божим, відмовляє Літургію Годин, особливим чином вшановує Марію, котра є для неї взірцем та опорою, часто сповідається та вільно обирає духовного керівника. У своєму переживанні євангельської святості посвячена діва може обрати будь-яку форму духовності, закорінену у традиції Церкви.
20 травня 2018 року, в урочистість Зіслання Святого Духа, у кафедральному соборі під час урочистої Святої Меси владика Станіслав Широкорадюк уділив вірним харківських парафій таїнство Миропомазання. До нього приступило 32 охрещених католика віком від 16 до 80 років.
Під час проповіді владика заохотив приймаючих це таїнство пам’ятати, що отримуючи Святого Духа, вони стають пророками, які мають говорити правду ближнім та жити по правді. Також Дух Святий зміцнює їхню віру і дає сили йти у світ і бути свідками Христа.
Урочистість Зіслання Святого Духа, або П’ятидесятниці, християни відзначають на 50-й день після Великодня. Цього року П’ятидесятниця припадає на 20 травня. Саме П’ятидесятницю вважають днем, коли народилася та почала діяти Христова Церква. Головний мотив святкування П’ятидесятниці для новозавітньої Церкви – це подія зіслання Святого Духа у вигляді вогненних язиків на апостолів на 50‑ий день після Воскресіння Господнього. На свято Зіслання Святого Духа сповняється обіцянка Христа, що після Його відходу на небо Отець надішле учням і Церкві іншого Утішителя, Святого Духа, який дасть повне навчання всього, що Христос об’явив (Йн 14, 26; 16, 13).
Миропомазання – християнське таїнство прийняття дарів Святого Духа: мудрості, розуму, ради, мужності, знання, побожності та страху Божого. Таїнство Миропомазання вділяється через помазання чола миром з покладенням руки та через слова: «Прийми печать дара Святого Духа».
У неділю 13 травня 2018 року ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії Станіслав Широкорадюк очолив Святу Месу в м. Кам’янському з нагоди ювілею 120‑річчя храму, якому співслужили провінціал Ордену Францисканців-Капуцинів о. Блажей Суска, настоятель парафії о. Адам Врубель з іншими братами Ордену. Після Святої Меси біля храму єпископом Станіславом був освячений хрест.
У неділю, 13 травня 2018 року, парафія Святого Сімейства у Харкові святкувала річницю освячення храму. Святу Месу очолив єпископ Мар’ян Бучек. З ним співслужили настоятель парафії о. Леонід Ткачук MIC, інші священики Харківського деканату. Єпископ подякував отцю Леоніду за десятирічну плідну працю у Харкові.
